Новий формат бізнесу — у цифрі, у вашій щоденній роботі.

У типових BAS-конфігураціях (Бухгалтерія Корп та інших на керованих формах) уже є зручний функціонал заповнення картки контрагента за ЄДРПОУ — підсистема Пактум.Контрагент. Він робить рівно те, що треба: натискаєш кнопку, отримуєш реквізити з ЄДР, ПДВ і реєстру єдиного податку. Єдиний нюанс — він платний: з PIN-кодом, депозитом і лічильником запитів на стороні постачальника.

Ми зробили ContractorPlus — невелике розширення для 1С плюс наш сервер в офісі ІТ-Формат, який його обслуговує. Ви ставите тільки розширення; параметри підключення вже зашиті в нього, налаштовувати нічого не треба. Дані ті самі (бо джерела — публічні відкриті реєстри України), оновлення реєстрів і всю інфраструктуру тримаємо ми.

Тільки для клієнтів ІТ-Формат · Безкоштовно для них

winget — офіційний пакетний менеджер Windows від Microsoft. Встановлюється з Windows 10 21H2+ і всіма Windows 11/Server 2025. Робить те саме, що apt у Debian чи brew у macOS: один рядок, і застосунок встановлено з актуальної версії без ручного обхоження 15 сайтів у пошуках MSI.

Для сисадміна головний виграш — не «швидко постав один застосунок». Це і PS-cmdlet вміє. Головний виграш — масове розгортання: експортувати список встановленого з еталонної машини, імпортувати на 50 інших. Без WSUS, без SCCM, без танців з GPO Software Installation.

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.

netsh — найдавніший і найуніверсальніший мережевий інструмент Windows. Це не одна команда, а цілий шелл з десятками контекстів: окремо для інтерфейсів, окремо для фаєрвола, окремо для Winsock, окремо для Wi-Fi, трасування, VPN, IPsec, BranchCache. Через це новачку здається, що синтаксис «хаотичний» — насправді у ньому сувора логіка з деревоподібних сабкоманд.

У статті — огляд головних контекстів, які покриють 95% повсякденних задач сисадміна, і куди саме Microsoft радить мігрувати кожен з них у PowerShell. Deprecation реальний, але ще не настав — netsh ще років 5 буде живий, особливо в скриптах і troubleshooting-чек-листах.

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.

sfc, chkdsk і DISM — це три ремонтні інструменти Windows, які сисадміни постійно плутають. «Запусти sfc /scannow», «запусти chkdsk», «запусти DISM» — такі поради лунають на форумах до будь-якої проблеми, і часом «не в ту сторону». Бо ці три утиліти лікують різні речі і мають правильний порядок виконання, в якому одна підтримує іншу.

У статті — чіткий розподіл відповідальностей між ними, коли яку викликати, і чому класичний ланцюг при серйозних проблемах починається не з sfc, а з DISM. Плюс чотири реальні сценарії й список типових помилок інтерпретації.

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.

Event Viewer у GUI — зручно, якщо треба «подивитись останні кілька помилок». Але на сервері з 5 мільйонами записів у логу за тиждень, з 20 різними джерелами подій, клікання по дереву папок перетворюється на годину нервів. Get-WinEvent знаходить ту саму інформацію за секунду — якщо знати як правильно ним користуватись.

Ключ до швидкості — FilterHashtable. Цей параметр відрізняє «2 секунди на результат» від «40 секунд з повним скануванням логу». У статті — 6 сценаріїв повсякденної роботи, від пошуку причин reboot до forensics account lockout.

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.

services.msc — зручний GUI. Але коли треба рестартувати 12 служб по ланцюжку залежностей, або змінити тип запуску на 50 серверах, або зрозуміти, чому служба раптом «Access denied» при старті — GUI обмежений. Тут на сцену виходять sc (легасі-команда з ранніх Windows) і Get-Service / Restart-Service / Set-Service (сучасний PowerShell).

У цій статті — коли який інструмент вибрати, як правильно робити рестарт з залежностями, як налаштовувати recovery actions (що робити, якщо служба впаде), і головне — які параметри sc config мають коварні синтаксичні пастки (пробіл після = обов'язковий, так-так).

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.

Найчастіша мережева задача сисадміна: «чи бачить мій сервер порт 443 на віддаленому хості?». У 2005-му це був telnet host 443. У 2026-му telnet.exe не встановлений у Windows за замовчуванням, і «поставити ще один Feature» — антипаттерн. Замість telnet — Test-NetConnection.

Це командлет PowerShell, який у собі поєднує функціонал telnet, ping і tracert, з можливістю парсити результат у скриптах. У цій статті — 6 сценаріїв, коли він економить години нервів, і що робити з помилками, які він повертає.

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.

«У петрова не мапиться мережевий диск», «на всіх машинах у відділі бухгалтерії принтер є, а на одній — нема», «вчора змінив GPO — нічого не відбувається». Це все один і той самий клас задач: групова політика не застосовується так, як ви очікуєте. А очікуєте ви дуже різного — тому першим ділом треба не «перевіряти GPO в GPMC», а зібрати факти прямо з клієнтської машини. Для цього є дві команди: gpupdate і gpresult.

У цій статті — як вони працюють по-справжньому, чим відрізняються параметри /force, /target, /sync, як читати HTML-звіт gpresult /h щоб знайти «чому Denied», і 6 конкретних кейсів з AD-адмінування, у яких ці команди дають відповідь за 30 секунд замість двогодинного гугління.

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.

diskpart — низькорівневий консольний інструмент розмітки дисків Windows. Робить те, що звичайне Disk Management або не вміє, або робить «з UI-прошарком» — і тому час від часу мовчки ламається на ровому місці. Якщо GUI каже «не можу видалити цей розділ» — йде diskpart. Якщо треба створити bootable USB без сторонніх утиліт — diskpart. Якщо треба перетворити MBR у GPT на робочому сервері — знову diskpart.

Але це також найнебезпечніша команда Windows у руках сисадміна. Одна буква номера диска не туди — і ви за 2 секунди зтираєте систему, на якій щойно сиділи. У цьому посібнику — структура інтерактивної сесії, 6 реальних сценаріїв і список трьох червоних кнопок, яких не можна торкатися не подумавши.

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.

Якщо треба за ніч переїхати з одного файл-сервера на інший — 1.5 ТБ файлів, з NTFS-пермішенами, share-правами, attribute-ами і timestamps — ніхто не користується xcopy або Explorer drag-and-drop. Користуються robocopy. Її писали у Microsoft ще для Resource Kit, потім довели до state-of-the-art і з Windows Vista встановлюють за замовчуванням.

Ця стаття — не «перелік ключів з /?», а практичний посібник. 6 реальних сценаріїв з повсякденної роботи, компактна таблиця найважливіших параметрів, розбір кодів завершення, і головне — де саме найлегше вистрелити собі в ногу (а таких місць у robocopy штуки три, і всі дорогі).

Стаття — частина циклу Атлас команд Windows.