Claude Code має persistent memory між сесіями. Це не лог діалогів — це впорядкована картка-каталог з чотирьох типів спогадів (user / feedback / project / reference), яку агент сам поповнює і читає. Знаючи правила гри, ти отримуєш співавтора, який пам'ятає твої уподобання і контекст; не знаючи — отримуєш купу застарілих фактів, які CC ціпко тримає за актуальну правду.

Спиця циклу «Claude Code: команди і автоматизація». Точка входу — cheatsheet-хаб.

MCP (Model Context Protocol) — стандарт Anthropic, через який Claude Code отримує нові інструменти від окремих процесів. Сервер декларує tools (функції, які агент викликає), resources (дані для читання) і prompts (шаблони slash-команд). У статті — як підключити готовий MCP (Gmail, GitHub, Drive), як написати свій на Python за 50 рядків, і де лежать типові пастки.

Спиця циклу «Claude Code: команди і автоматизація». Точка входу — cheatsheet-хаб.

Кожен tool у Claude Code (Bash, Edit, Read, MCP) має свою логіку дозволу — за замовчуванням CC питає підтвердження. Якщо клікати на кожне git status — швидко набридне. Правильне налаштування permissions у settings.json економить десятки кліків на день і робить роботу передбачуваною.

Спиця циклу «Claude Code: команди і автоматизація». Точка входу — cheatsheet-хаб.

Sub-агент — окрема сесія Claude Code всередині твоєї, з власним контекстом. Не бачить твоїх повідомлень, не успадковує memory; повертає тобі один результат і зникає. Це базовий механізм масштабування: пошук у великій кодбазі через делегування, паралельні незалежні запити, ізольовані експерименти у git worktree.

Спиця циклу «Claude Code: команди і автоматизація». Точка входу — cheatsheet-хаб.

Hook — це shell-команда, яку Claude Code запускає на події (виклик tool-а, старт/кінець сесії, нотифікація). Важливе: hook виконується шеллом операційної системи, а не моделлю. Модель про нього не знає, не може його скасувати. Це і є джерело сили цього механізму — і одночасно його основний підводний камінь.

Спиця циклу «Claude Code: команди і автоматизація». Точка входу — cheatsheet-хаб.

У Claude Code чотири різні механізми «робити щось за розкладом», і вони не взаємозамінні. Системний cron з claude -p, slash-команда /loop, cloud-routine /schedule, внутрішній ScheduleWakeup — кожен покриває свій сценарій. Стаття розбирає різницю, дає реальний приклад з офісу (cron на 192.168.12.21 для щотижневого дайджесту) і показує підводні камені.

Спиця циклу «Claude Code: команди і автоматизація». Точка входу — cheatsheet-хаб.

Скіл — це папка з файлом SKILL.md, який стає slash-командою /назва. Це найдешевший спосіб закріпити повторюваний промт як інструмент, який Claude Code сам розпізнає й може запустити без вашого окремого нагадування. У статті — анатомія SKILL.md, як CC обирає, коли скіл потрібен, і реальні приклади з офісної практики.

Спиця циклу «Claude Code: команди і автоматизація». Точка входу — cheatsheet-хаб.

Slash-команди — найочевидніша точка входу до Claude Code. Більшість користувачів живуть на 10-12 командах, решта — для рідких сценаріїв. Стаття проходить кожну з них з прикладами, поведінкою у поєднанні зі скілами, і нюансами, про які не пишуть у документації.

Спиця циклу «Claude Code: команди і автоматизація». Точка входу — cheatsheet-хаб.

Claude Code — CLI-агент Anthropic, який живе у твоєму терміналі й працює як інженер-співавтор: читає й редагує файли, виконує команди, делегує задачі sub-агентам, тримає окремі сесії з memory між ними. Він не «чат у вікні» — це повноцінна частина workflow з власною конфігурацією, hooks і кастомними скілами.

Цей довідник — карта основних блоків CC (slash-команди, скіли, hooks, sub-агенти, MCP, recurring jobs, permissions, memory), кожен з яких розкривається у окремій статті циклу. Корисний як точка входу і як швидка нагадайка «куди дивитися, коли треба».

Цикл IT-Wiki · 1 хаб + 8 спиць · актуально на 2026-05